КОНЦЕРТ- РЕКВИЕМ «
ГЕРОЯМ – СЛАВА»
( Декабрь 2015 года)
Год назад, в ночь с 30 ноября на 1 декабря властями Украины
был отдан приказ о разгоне студенческого евромайдана.
-В Украине впервые пролилась кровь людей, вышедших на мирный
митинг в поддержку своих политических убеждений.
-И завертелось… Со всех уголков нашего государства на
киевский Майдан Независимости стали стекаться люди, готовые бороться за
независимость, свободу, демократию и евроинтеграцию нашей страны.
-Началась страшная и героическая хроника этого трагического
года.
-Начались события, которые уже вошли в новейшую историю
нашего государства как Революция Достоинства.
«Нас бьют- мы летаем» (песня)
Мати відправила сина,
Просила бути
обачним.
Син обіцяв берегтися
щосили:
«Мамо, не плачте!»
Місяць минає,
закони погіршали,
Прийняті жестами.
«Мамо,я просто не
можу по-іншому-
Я на
Грушевського»
Вулиця стала дуже
болючою-
Що говорити?
Син повернувся- очі
заплющені,
Прапором вкритий.
Сонце
сховалось- негода.
Чи буде
праведний суд?
Там, де учора проходив,
Сьогодні
друзі несуть.
Мама
заплакана, хрестить повсталих
Мовчки,
без слів.
Сина не
стало.
В неї
віднині – мільйони синів.
-19 января страна
потеряла первых своих сыновей. А дни 18 – 20 февраля навсегда останутся
в истории украины Днями Памяти о Небесной сотне, памяти о страшном преступлении
власти против своего народа .
Герої 14-го року
Вчорашні діти, що жадали волі,
В Небесні сотні рушили до строку
За примхою безжалісної долі.
Хто з вас чекав, що ради сверхприбутку,
Щоб був збережений Москви протекторат,
Нам брат завдасть такого болю, смутку,
Що буде бити по домівкам « Град»…
Ви мріяли про гідність і
свободу.
Ви не чекали нагород і слави.
Та ради сьогоденного прибутку
Вас зраджували власні генерали.
Ви увійшли в безсмертя
Крок за кроком.
Герої 14-го року!
« Воины света»
( песня)
-После анексии Крыма пламенем вспыхнул Донбасс. А уже с
апреля гражданский конфликт в Украине перерос в настоящую войну.
- В Донецкой и Луганской областях началась АТО.
Вибач, кохана, я
не завітаю,
Не поцілую і не
обійму.
Мій ешелон ще на
світанку вирушає-
Тільки не плач, я
їду на війну.
А пам’ятаєш, ми
були щасливі,
Сміялася ти в
мене на руках…
Та біль…Країна у
кровавій зливі.
Молись. Я прилечу
до тебе в снах.
Пробачте,мамо, я
не прийду на вечерю,
Не лийте сльози,
серце не міцне!
Хтось мусить
захищати рідну землю-
Для цього доля
вибрала мене.
Не треба, не
кидайтеся додолу,
Лиш тільки вірте
у щасливі дні.
Моліться, щоб
вернувся я додому
Живий, а не у
цинковій труні.
Батьку,пробачте,зараз
чи ніколи –
Ви ж бачите самі
усю біду.
Ми діти України,
ми соколи –
У шию гнатимемо
ворога орду!
Згадайте, ви ж
самі мені казали:
« Країну захищай
– вона свята»
Пильнуйте маму,
що би там не стало,
І бережіть її –
вона у нас одна.
Пробач мене і ти,
мій менший брате,
Найближчим часом
не зіграємо в м’яча.
Так сталося ,я
їду воювати.
Сам зрозумій,
назад шляху нема.
Тобі ж передаю я
естафету:
Будь сильним й
бережи сім’ю.
Так важко
покидати рідну хату!
А ви ж моліться –
я до вас верну!
-Наша страна уже 8 месяцев живёт по моральным законам
военного времени. В нашу жизнь и лексику вошли новые понятия, ставшие приметами
этого непростого времени: волонтёры, добровольцы, штабы, батальоны, блокпосты,
госпиталь…
-Но общая тревога и боль сплотили наш народ, заставили
каждого из нас осознать великую ценность независимости, мира и единства страны.
-Ученики и родители нашей школы тоже не остались
равнодушными
-За осенние месяцы мы с вами неоднократно участвовали в благотворительных
акциях, стараясь хоть немного быть полезными защитникам нашей Родины.
-1 сентября в
акции « Вместо цветов – лекарства раненым»
мы собрали 18 тысяч гривен на лечение ранених бойцов, находящихся в
Запорожской областной больнице.
-Мы собирали теплые
вещи и носки, чтобы наши защитники не мёрзли в промозглых осенних окопах.
-Мы своими руками
изготовили сувениры с украинской символикой и на организованной в школе ярмарке
заработали 3300 гривен, на которые
закупили лекарства для военного госпиталя.
-И сегодня, в
канун празника вооружённых сил Украины, вы можете оказать материальную помощь
нашим бойцам.
-Наш концерт
бесплатный, но в зале стоят ящики для сбора добровольных пожертвований .
-Не оставайтесь
безразличными к тем, кто защищает мир и не допускает войну в нашу Запорожскую
область!
Цвітуть тюльпани
чорні в Україні,
Зривають їх
дружини й матері.
«…Присвоїти
посмертно…» В домовині
Лежить проміння
згаслої зорі.
А блокпости
обстрілюють чужинці,
Чиєсь дитя стає
мішенню знов…
Іде війна! Іде
війна, вкраїнці!
Іде війна за
смерть – не за любов.
Знов опустились
прапори в скорботі,
Усе село
прощається з хлоп’ям…
І кожен воїн в
45-й роті
Дав повну волю
тим скупим сльозам.
Ще вчора він
діливсь бронежилетом,
Хоч на російській
розмовляв пацан.
« Женюсь,
женюсь, Серега, этим летом,
Вот только разобьём бандитский клан…»
Він повінчався з
українським краєм,
З калиною у
білому вбранні,
Яка червоні сльози витирає
І про любов йому
шепоче в сні..
За эти страшные военные месяцы по данным СНБО
Украина потеряла около полутора тысяч своих защитников, ранено более 5000 человек.
-Количество жертв среди мирного населения Донбасса пока
посчитать невозможно .
-Давайте помолчим о всех погибших в этой ещё незаконченной
войне и помолимся, чтобы страшный счёт жертв наконец остановился…
МИНУТА МОЛЧАНИЯ
Ти, головне,
повертайся додому,
Врешті знімай
запилюжені берці
І вчися наново
жити потому
З перепрошитою
вірою в серці.
Ти, головне,
повертайся, здолавши
Чистого зла
непрожований стогін,
І відпускай цю
ненависть назавше
Посеред мирної
тиші густої.
Ти ,головне,
повертайся тим шляхом,
Що вбереже твої
душу і тіло.
Чорна земля із
розпеченим пахом
Тільки дощу,а не
крові хотіла.
Ти , головне,
повертайся до мами.
Десь там сивіючи
за видноколом
Матері тужать і
дружать домами,
Що пахнуть
ніжністю та корвалолом.
Ти,головне,
повертайся назовсім
І
народи-посади-споруди,
А вже у твоєму
дітиську курносім
Виросте радість,нова
і правдива.
Ні, ця війна не
потрібна нікому!
Так,ми її не
пробачимо, себто
Перемагай і
вертайся додому.
Просто живим
повертайся – і все тут!
«Лист до солдата»
Пишу листа тобі,
солдате,
Мій любий друже,
рідний брате!
Ну,як ти
там?..Ото дурна –
Таке
питаю…ЙДЕ ВІЙНА!
Пишу листа тобі,
солдате,
Мій добрий янголе
крилатий!
Ти захищати від
біди
Мене й країну
йшов туди!
Пишу тобі
листа,солдате…
Багато хочеться
сказати
Найкращих в світі
теплих слів,
Щоб їх промінчик
серце грів.
Пишу листа тобі, солдате,
І хай не буду
навіть знати,
Хто ти і як твоє
ім’я,
Але з тобою в
думках я.
Пишу листа тобі,
солдате.
Писати легше, ніж
стріляти…
Пишу, бо хочу,
щоб рядки
Тебе від куль
уберегли!
Пишу листа тобі,
солдате.
Затихнуть «Гради»
й автомати,
Засяє сонце в
небесах,
І ми забудемо цей
жах.
Пишу листа тобі,
солдате.
Ти будеш жити і
кохати,
Ростити діток і
сади,
Коли повернешся з
війни!
Пишу листа тобі,
солдате.
І дуже хочу
обійняти!
Вловити подих,
серця стук,
Відчути силу
твоїх рук!
Пишу листа тобі,
солдате.
І буду Господа
благати,
Щоб він тебе в
бою зберіг,
Щоб ти вцілів і
переміг!
-Трагедия
украинского народа всколыхнула мировую общественность. Но жертвами этой войны
стали уже не только украинцы.
-17 июля мир содрогнулся от ужаса: 298 человек, в том числе
80 детей, пассажиры и экипаж сбитого в небе Донбасса Малайзийского « Боинга»
стали жертвами террористических организаций ДНР и ЛНР.
-Степень вины российских властей, поддерживающих терроризм
на востоке Украины, определят международные эксперты. Но даже сами честные
россияне чувствуют вину за свою страну.
-Один из них – российский поэт Андрей Орлов « Реквием по
МН-17»
Что бы и кого я не любил,
Говорю ответственно и хмуро:
Я – один из тех, кто подло сбил,
Самолёт, летевший до Лумпура.
Нету у меня страны иной,
И сегодня, как ни горько это,
Я национальности одной
С так умело пущенной ракетой.
Я сейчас на первых полосах
Мировых газет, жесток и страшен.
Я и сам себе внушаю страх
Тем,что я частица слова-RUSSIN.
Мой народ, который позабыл
И простил себе себяубийство,
Я вчера стобою вместе сбил
Лайнер в украинском небе чистом.
Да,сегодня я – один из них,
Тех, кто мне противен, гнусен, гадок,
Тех, кто хочет ,чтобы у других
Было больше взлётов, чем посадок.
Сбили все,кто весело в фейсбук
Размещал зловещих орков лица.
Сбили те, кто установку «Бук»
Тайно гнал через свою границу.
Кто конкретно и откуда сбил,
Следствие, должно быть, установит.
Ну а я останусь тем, кем был-
Русским по рождению и крови.
И пока политиков умы
Не готовы для перезагрузки,
Я за них признаюсь: сбили мы.
Я виновен ,потому что русский.
-По данным
жертвами военных действий на востоке Украины стали уже русских солдат.
-Когда-нибудь это станет историей. И тогда мы снова, как
после Великой Отечественной войны поймём:
-в войне не бывает правых и виноватых
-в войне не бывает проигравших и выигравших
-война – это величайшая трагедия, и её нужно остановить!
-Нам нужен мир!
-Эта песня связана с памятью о Великой Отечественной войне,
70-летие со Дня Победы в которой и Украина, и Россия будут отмечать в грядущем
мае. Но слова этой песни как никогда актуальны сегодня.
ПЕСНЯ
-Взяти на руки,щоб
спасти,
Міцно обійняти,
щоб зберегти,
Хочеться землю
свою у цей час…
Господи любий,
зглянься на нас!
Хочеться бути для
неї щитом,
Зброєю,світлом,
любов’ю, добром,
Щепленням бути
від лютих зараз!
Господи милий,
зглянься на нас!
Вкласти в долонях
спати її,
Щоби спочила хоч
уві сні.
Щоб відігрілась
від льоду образ…
Боже всесильний,
зглянься на нас!
Розпач безмежний
мене обійма-
Йде в Україні
наразі війна…
Бачив її крізь
століття Тарас.
Боже великий,
зглянься на нас!
Рук моїх мало –
треба усі!
Вільний народе на
вільній землі,
Київ, Черкаси,
Харків, Донбас-
Де ваші руки?
Хто, окрім нас?
Бог допоможе в
чеснім бою-
Іди до кінця за
ідею свою!
Довго бродив в
нас байдужості квас.
Боже єдиний,
врятуй усіх нас!
Наша Вкраїна
вічна, як Ти!..
Молимо,Боже, її
захисти!
ГИМН УКРАИНЫ
Комментариев нет:
Отправить комментарий